Екотренди українських новобудов: на що звернути увагу при виборі житла

Енергетичні сертифікати

Директиви про енергоефективність будівель в країнах Євросоюзу розробляються і оновлюються з 2010 року. 31.12.2020 року вступає в силу Директива 2010/31/EU з рекомендацією будівництва виключно будинків з нульовим рівнем енергоспоживання.

Рівень енергоефективності будівлі - кількість енергії, необхідне для опалення 1м простору за 1 рік. Враховуються загальні розміри будівлі, разом зі стінами.

Вітається будівництво будинків з позитивним енергобалансом від поновлюваних джерел енергії: геліоустановки, теплові насоси, вітряки, міні ГЕС. Така будівля створює енергії більше, ніж споживає.

Кліматичні умови у нас з ЄС майже однакові, розроблена Міненергобудом концепція передбачає збільшення будівель з нульовим рівнем споживання та підвищення енергоефективності будівель. Мета концепції: перевести всі нові будинки на рівень споживання А + з показником <35 кВт* год/м². Будинки, побудовані в ХХ столітті, споживають до 300 кВт* год/м².

Енергетичні сертифікати будівель обов'язкові при здачі будинку в експлуатацію в Україні, їх розрахункові показники повинні бути у забудовника. У 2018 році впроваджено ДБН В.2.6-33:2018, з жорсткими вимогами до опалення, теплоізоляції склінню новозбудованих будинків. Експлуатаційні витрати потенційних мешканців ЖК скорочуються мінімум на 15%.

Екомаркери українських новобудов

Більшість котеджних містечок і ЖК відзначають екологічність як частину концепції. Є кілька головних критеріїв, які переведуть обіцянки в реальність.

Поновлювані джерела енергії. Новобудови використовують для енергоспоживання енергію землі, сонячні батареї, вітростанції або міні-ГЕС. Якщо ваш майбутній будинок або котеджне містечко обладнаний сонячною електростанцією - ви в екотренді. Стає модним заповнювати сонячними батареями стіни без світлопрозорих конструкцій. Важливий аспект - розміщення безпечних місць для зарядки електромобілів мешканців будинку.

Підключені до будинку теплові насоси при споживанні 1 кВт видають 3-4 кВт енергії для опалення будинку без шкоди для навколишнього середовища. Вітрогенератори в основному застосовуються в індивідуальних домоволодіннях, розташованих в місцевості з середньорічною швидкістю вітру від 3,5 м/с.

Близькість до транспортних вузлів. У масштабах планети щоденне переміщення мільйонів людей від місця проживання до станції метро і назад перетворюється в мільйони кубів шкідливих викидів і барелів нафти. З точки зору мешканця ЖК або котеджного містечка, близькість до громадського транспорту - суттєва економія сімейного бюджету.

Велодоріжки. Облаштування велодоріжок знижує рівень шуму і забрудненості біля житлового комплексу на 5-7%.

Паркові зони. Неможливо жити в бетонних джунглях. Дерева очищують повітря, знижують рівень стресу, створюють комфортне середовище проживання. Більшість українських забудовників намагаються облаштувати міні-парки на території ЖК.

Сортування і переробка сміття. Законодавчі ініціативи ігноруються забудовниками: еко вимоги передбачають установку роздільних контейнерів для побутових відходів.

У столичному ЖК «Кампус» забудовник передбачив установку в квартирах диспоузерів (подрібнювачів побутового сміття) за прикладом хмарочосів США. Органічні відходи подрібнюються і виводяться через систему каналізації. Для пластика, скла і картону встановлюються контейнери у дворі комплексу.

Smart-house. Новобудови Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Одеси пропонують потенційним покупцям квартири і котеджі з системою «розумний дім», яка допомагає регулювати рівень енергоспоживання.

Вертикальне озеленення. Красиво і корисно. Вертикальні зелені насадження нормалізують рівень загазованості повітря, знижують рівень використання кондиціонерів, служать природним бар'єром для шуму і пилу. В Україні такі проекти - рідкість. У місті Стрий планується висадка зелені на горизонтальних рівнях і даху комплексу «Панська Вертикаль».

Ефективне використання покрівлі. Забудовники не поспішають застосовувати ці технології в Україні – є приватний будинок у Львові і йде будівництво ЖК «Royal Tower» в Києві. Більшість європейських країн застосовує систему заохочень для таких проектів: в Німеччині уряд компенсує 30% витрат на облаштування озеленення даху.

Органічні продукти. Максимальна турбота про майбутніх мешканців: проект житлового комплексу передбачає облаштовану територію для приватних грядок екопродукціі. Концепція семиповерхових будівель житлового комплексу столичного ЖК O2 Residence передбачає власну еко-ферму.

Добровільна еко-сертифікація

Комплексна оцінка екологічної безпеки будівлі в нашій країні поки що не прийнята. Окремі девелопери наважуються пройти сертифікацію по прийнятим міжнародним стандартам.

Система BREEAM. З 1990 року Великобританія застосовує для своїх новобудов сертифікацію за системою BREEAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method). Це добровільна сертифікація з десятками критеріїв, в тому числі:
• управління будівництвом і безпеку будматеріалів;
• інсоляція приміщень;
• скорочення енерго- і водоспоживання і шкідливих викидів;
• максимально ефективне використання плями забудови;
• утилізація відходів;
• здоров'я і екологічне благополуччя мешканців;
• транспортна інфраструктура.

В Україні добровільну сертифікацію BREEAM успішно пройшли кілька бізнес-центрів класу А +. Єдиний житловий комплекс, який підтвердив свою відповідність «зеленої сертифікації» BREEAM в Україні - це столичний ЖК DIADANS.

Система LEED. Прийнята Радою з архітектури і будівництва зелених будівель в США з 1993 року система сертифікації будівель LEED (The Leadership in Energy & Environmental Design). У 2009 році спосіб оцінки новобудови переведений на 100-бальну шкалу. Максимальний рівень - платинова сертифікація від 80 балів.

Основні критерії системи LEED:

• позитивний вплив на розвиток території;
• ефективність використання води;
• інновації, матеріали і ресурси;
• енергія і атмосфера, безпеку зовнішнього середовища.

Українські забудовники не поспішають проходити добровільну сертифікацію за критеріями LEED - жорсткі критерії підвищують собівартість будівництва. Позитивні оцінки отримали офіс компанії «Shell» і будівлю посольства США в Києві.

Крім очевидної користі для екології, наявність сертифіката BREEAM або LEED допомагає залучити іноземних інвесторів до будівництва та підвищує рівень довіри до інвестицій в українські новобудови.